Меню
  • Увага
  • ДМА

САГРЕДО Микола Петрович (1881-1923) - патологоанатом, доктор медичних наук, професор. Микола Петрович закінчив гімназію та з 1901 по 1905 рр. навчався у Військово-медичній академії. Після перерви в навчанні з 1907 р. продовжував отримувати медичну освіту у Женевському університеті. У 1911 році в інституті патології ім. професора Асканазі розпочав нелегкий шлях академічної роботи - спочатку в якості асистента-волонтера, згодом - штатного співробітника. З 1913 р. Микола Петрович обіймав посаду першого асистента та почав виконання своїх перших наукових досліджень. Через три роки (1916 р.) захистив докторську дисертацію і незабаром повернувся на батьківщину.

У 1917 році Микола Петрович Сагредо склав державний іспит у Харківському медичному університеті, після чого отримав запрошення від С. М. Салтикова: обійняти у 1918 р. посаду завідувача кафедри патологічної анатомії в Катеринославському університеті. З 1918 до 1920 р. Микола Петрович очолював кафедру патологічної анатомії медичного факультету Катеринославського університету та одночасно був проректором університету, а з 1920 до 1923 р. - після відокремлення в самостійний заклад - очолив кафедру Катеринославського медичного інституту. За роки завідування М. П. Сагредо, як талановитий прозектор та прекрасний педагог, створив унікальний музей макроскопічних препаратів, наукову бібліотеку та оснастив кафедру навчальним обладнанням.

Детальніше...

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ Владислав Едмундович (1881 - 1942) - невропатолог, доктор медицини, професор. Перший завідувач кафедри неврології (1919-1922) Катеринославської медичної академії.

Народився 10 березня 1881 року у маєтку Оземблово Ошмянського повіту Віленської губернії (нині Мінська обл. Республіки Білорусь), де проживала родина Дзержинських. 

Медичну освіту здобув у Московському університеті (1900-1905), був учнем відомого медика-невролога професора професора В. К. Рота. Працював у єдиній на всю Тверську губернію клініці для душевнохворих у селищі Бурашево (1905-1908), надалі - у московській клініці нервових хвороб (1908-1913), якою керував професор В. К. Рот. Захистив докторську дисертацію "Развитие надпочечных желез. Гистогенез, онтогенез и филогенез", доктор медицини (1910). 

У 1913 р. разом з родиною жив і працював у Харкові. Викладав у Харківському університеті (1913-1919). Керував поліклінікою при лікарні нервових хвороб. Брав активну участь в організації спеціалізованої медичної допомоги (лікування психічнохворих) на Луганщині.

Детальніше...

TomashevichVCУ цьому році виповнюється 145 років з дня народження Томашевича Вінсента Цезаровича (1876 - 1965) -  хірурга, доктора  медицини, професора.

Він народився у 1876 році в передмісті м. Могилів. У 1900 р. закінчив медичний факультет Московського університету. Працював повітовим лікарем у Тамбовській губернії. У 1901 р. стажувався у хірургічній клініці Харкова під керівництвом професора Пєського. У 1904-1909 рр. брав участь у російсько-японській війні. У 1906 р. стажувався у клініці професора Роуса у Лозані (Швейцарія). У 1906-1908 рр. працює у ІІІ московській клініці професора П. І. Дьяконова, де під його керівництвом захищає дисертацію (про бугорчатку тазостегнового суглоба) і отримує звання доктора медицини.

Вінсент Цезарович був одним із організаторів медичного університету в Катеринославі. З 1917 по 1920 р. обіймав посаду декана медичного факультету, а у 1918 р. став засновником кафедри загальної хірургії з клінікою пропедевтики.

В. Ц. Томашевич обіймав посаду головного лікаря земської лікарні, яка була базою кафедри, завдяки чому мав можливості для її благоустрою. Значну увагу приділяв навчальному процесу. Через відсутність підручників його лекції у 1918-1919 рр. були випущені у вигляді посібника для студентів під назвою "Лекції з хірургічної патології й терапії".

Детальніше...